Skryabin - Люди як кораблі [Lyudi, yak korabli]

Я не твій брат, ти не сестра моя

Ніколи не розказуй мені

Хто і в чому є винен, на нашій землі –

Люди, як кораблі

Кожен пливе поки хвиля несе

І поки глибока вода

Глибока і темна до самого дна

До самого-самого дна

На глибині зустрічаються всі

Так ніби в морі місця нема

І труться бортами, аж стогне земля

Від зависті, підлості й зла

Хтось не доплив, бо йому помогли

Набрати повні трюми води

Бо стати героями тої війни

Дуже хотіли вони

Приспів:

А до берега тихо хвилі несуть

Поранені душі живих кораблів

А від берега знову в море ідуть

Ті, хто вірив і правду знати хотів

Наш океан знає більше, ніж ми –

Секрети всі у нього на дні

А ми ходим зверху, великі й малі –

Люди як кораблі

Гордо пливем і не вірить ніхто,

Що ним зацікавилось зло

І серед вітрів ми не чуєм щурів,

Які прогризають нам дно

Приспів (2)