Серпневі падають зірки,
Земля розщедрилась плодами.
Залитий сяйвом сад не спить:
Він застеля весь двір грушками.
Стара ж бо груша — як же так? —
Тебе збирались вже зрубати,
А ти вродила щедро так,
І сипонула груш до хати.
А ти вродила щедро так,
І сипонула груш до хати.
Таких солодких, запашних,
Які як мед мені здаються,
Чому ж болить душа моя,
І сльози за грушками ллються?
Такі солодки, запашні,
Які як мед мені здаються.
Чому ж болить душа моя,
І сльози за грушками ллються?
Чому ж болить душа моя,
І сльози за грушками ллються?