Я зустрів тебе в темряві,
Ти освітила мене.
Ти дала мені відчути
Себе достатнім.
Ми танцювали всю ніч,
І занадто багато пили.
Я пітримував твоє волосся,
Коли тобі стало зле.
Потім ти посміхнулась через плече,
На хвилину я став тверезий, як камінь.
Я притяг тебе ближче до грудей.
І ти попросила мене залишитись.
Я сказав, що вже говорив тобі,
Думаю, тобі потрібно трохи відпочити.
Я знав, що вже тоді кохав тебе,
Але про це ти ніколи не здогадалась би.
Бо я зіграв у холодність,
Коли перелякався, що відпущу.
Я знаю, що ти потрібна мені,
Але я не показав цього.
Я хочу залишитись з тобою,
Аж поки ми не посивіємо і постаріємо.
Просто скажи, що ти не підеш.
Просто скажи, що ти не підеш.
Я бужу тебе сніданком у ліжко.
Я буду приносити тобі каву
І цілувати у голову.
Я буду відвозити детей до школи,
Махати їм на прощання,
Та дякувати своїм щасливим зорям за ту ніч.
Коли ти подивилась через плече,
На хвилину я забув, що я старший.
Я хочу танцювати з тобою прямо зараз.
І ти так само красива, як завжди,
І клянусь, кожого дня ти все краще.
Якось я відчуваю це з тобою.
Я так тебе кохаю,
Сподіваюсь, що ти знаєш.
Мила, твоє кохання варте більше золота.
Ми пройшли вже так далеко, моя люба,
Подивись, як ми зросли.
І я хочу залишитись з тобою,
Аж поки ми не посивіємо і постаріємо.
Просто скажи, що ти не підеш.
Просто скажи, що ти не підеш.
Я хочу жити з тобою,
Навіть якщо станем привидами.
Бо ти завжи була для мене,
Коли була потрібна найбільш за все.
Я кохатиму тебе,
Доки дихають легені.
Обіцяю, доки смерть не розлучить нас,
Як у наших обітницях.
Тож я написав цю пісню для тебе,
І зараз вже всі знають,
Бо існуємо тільки ти і я,
Поки ми не посивіємо і постаріємо.
Просто скажи, що ти не підеш,
Просто скажи, що ти не підеш.
Просто скажи, що ти не підеш,
О, просто скажи, що ти не підеш.