На годиннику 4,53
Перші сонячні промені з’являються
І освітлюють твоє обличчя
Ти досі поряд зі мною
І ти - не сон
Уважно роздивляюсь тебе
Тишком торкаюсь обличчя
А ти мені всміхаєшся
Досі не розплющуючи очей
Притягуєш мене ближче
Не розтане в повітрі ця мрія
Не хочу відпускати тебе
Це неправильно, ми обоє знаємо
Але що сталось, того не змінити
Я прокидаюсь від тихого шурхоту
Коли піднімаєш свої речі з підлоги
Тобі треба йти
Годинник вже показує 9,00
Вдома чекатимуть на пояснення
Підходиш до мене ближче,
Цілуєш, а тоді йдеш геть,
Закриваючи за собою двері.
Та знаю, ти повернешся
До мене знову
Не розтане в повітрі ця мрія...