Ми будуємо замки із піску і хочемо дотягнутися до самого сонця,
Але зробити це самому, безумовно, надто складно.
З усього, що зі мною сталося, чого я навчилася і чого досягнула тут,
Найбільшим все таки було кохання.
Мрії з'являються, мрії зникають.
Спимо все своє життя.
Те, чого я прагнула глибоко в душі, постійно було тут.
Щастя приходить, щастя іде.
Але найбільшим все таки було кохання.
Так багато зайвого носимо з собою.
Воно може висипатися з моїх долонь.
Всюди пісок.
Воно приходить, йде і повертається.
Всюди пісок
Ти не можеш втримати все, що отримуєш.
Кинь це, ти можеш
Трохи сюди, трохи туди, так, все ж…
Всюди пісок.
Я бачу замки із піску, які відносить в море.
Більшість речей викидає у море,
Як усі добрі поради про те, як стати ідеальним тут.
Ні, дякую, звісно, але я знаю, що роблю.
Мрії приходять, мрії зникають.
Спимо все своє життя.
Те, чого я прагнула глибоко в душі, постійно було тут.
Щастя приходить, щастя іде.
Але найбільшим все таки було кохання.
Так багато зайвого носимо з собою.
Воно може висипатися з моїх долонь.
Всюди пісок.
Воно приходить, йде і повертається.
Всюди пісок
Ти не можеш втримати все, що отримуєш.
Кинь це, ти можеш
Трохи сюди, трохи туди, так, все ж…
Всюди пісок.
Я писала своє ім’я на піску –
Море просто змивало його.
Намагалася зберегти його –
Море било і сміялося з мене.
Щастя приходить, щастя іде.
Але головним все таки було кохання
Так багато зайвого носимо з собою.
Воно може висипатися з моїх долонь.
Всюди пісок.
Воно приходить, йде і повертається.
Всюди пісок
Ти не можеш втримати все, що отримуєш.
Кинь це, ти можеш
Трохи сюди, трохи туди, так, все ж…
Всюди пісок.
Воно може висипатися з моїх долонь.
Всюди пісок.
Воно приходить, йде і повертається.
Всюди пісок
Ти не можеш втримати все, що отримуєш.
Кинь це, ти можеш
Трохи сюди, трохи туди, так, все ж…
Всюди пісок.