Таємниці
Чи ти пам’ятаєш це літо з дитинства, коли ранок пах медом?
Коли ноги втопали в росі, і нічого не мало значення, окрім теперішнього?
Я також пам'ятаю веселку, що вставала над полем і камінням,
Та резиновий човен, що потонув в очереті,
І луку, що зникала в тумані.
Приспів:
Ти був хлопчиком із замурзаними руками, повними суниць.
Ти носив із собою кошенят в плетеному кошику, коли ходив злодіювати яблука,
А я була дівчинкою в квітчастій сукні, з мапою скарбів,
В балахоні з капюшоном. Я носила в руках мушлі,
Та цілий оберемок таємниць.
Вони лишились,
Коли все інше зникло,
Вони лишились.
Чи ти сумуєш
За таємними місцинками, за повітками?
За півночами під зоряним небом,
За ліжком з пухівок?*
Звідси я знову шукаю тебе,
Я на шляху до короліства спогадів,
Коли світ був позолоченний часом,
Там, на морському березі, я збудую фортецю.
Приспів:
Ти був хлопчиком із замурзаними руками, повними суниць.
Ти носив із собою кошенят в плетеному кошику, коли ходив злодіювати яблука,
А я була дівчинкою в квітчастій сукні, з мапою скарбів,
В балахоні з капюшоном. Я носила в руках мушлі,
Та цілий оберемок таємниць.
Вони лишились,
Коли все інше зникло,
Вони лишились.
Кому ж зараз належать таємниці?
Які скарби ти знайшов?
Чи ти все ще спалахуєш мов іска,
Та гориш немов полум’я?
Приспів:
Ти був хлопчиком із замурзаними руками, повними суниць.
Ти носив із собою кошенят в плетеному кошику, коли ходив злодіювати яблука,
А я була дівчинкою в квітчастій сукні, з мапою скарбів,
В балахоні з капюшоном. Я носила в руках мушлі,
Та цілий оберемок таємниць.
Вони лишились,
Коли все інше зникло,
Вони лишились.