Осінь як осінь
Перелітні птахи відлітають до Нилу
Мені раптом здалося
Що ти мені друг, що ти мені трішки мила
Сонце вийшло і зникло
Я був твій Майстер, а ти моя Маргарита
Чи поясниш мені, друже?
Якщо здавалося трохи спершу, то тепер дуже, дуже.
Хтось нас кличе, тут, за рогом
Чи стукає тихесенько у підвіконня
Випускай своїх птахів на волю
Куди вони полетять - туди і я
Дотепер дуже дуже...
Коли качок годували
В тебе падали сльози, велетенські мов жолуді
В нас часи закружляли,
Сонце в каштани ховається іноді
Як моряки рому,
Хочеш ти в Мунамягі, я їду до Каракуму
Я поїду прощатись, з гвоздиками червоними
Осінь настала,
Люди блукають калюжами самотніми
Хтось нас кличе, тут, за рогом
Чи стукає тихесенько у підвіконня
Випускай своїх птахів на волю
Куди вони полетять - туди і я
Хтось нас кличе, тут, за рогом
Чи стукає тихесенько у підвіконня
Випускай своїх птахів на волю
Куди вони полетять - туди і я