Кохання народжується, кохання вмирає
Століття приходять та зникають
Те, що ти вважаєш за смерть
Лише сезон, не більше
Колись набридне це блукання
Ти залишиш мене, то яка різниця
Адже Земля не зупиняється
Коли зупинимося ми
Цілуй мене й кажи, що кохаєш мене
Змусь мене посміхнутися під час реквієму
Танцюй зі мною, поки не настане наш час
Те, що воно дало
Рік, два, сто років щастя
Врешті життя зриває тебе, як квітку
Змушуй мене сміятися, я справді цього потребую
Під час чекання свого часу
Рік, два, сто років щастя
І ми знову на самоті
Ми плачемо, але живемо
У цьому і є краса реквієму
Іскри стають полум'ям
Молоді дівчата стають жінками
Те, що ти вважаєш за смерть
Лише полум'я, не більше
Наші болі, наші страждання
Ми думаємо, що вони важливі
Але вже завтра народиться день
Ніби нас і не було
Цілуй мене й кажи, що кохаєш мене
Змусь мене посміхнутися під час реквієму
Танцюй зі мною, поки не настане наш час
Те, що воно дало
Рік, два, сто років щастя
Врешті життя зриває тебе, як квітку
Змушуй мене сміятися, я справді цього потребую
Під час чекання свого часу
Рік, два, сто років щастя
І ми знову на самоті
Ми плачемо, але живемо
У цьому і є краса реквієму
Кохання народжується, кохання вмирає
Цього вечора я, нарешті, не боюся
Адже знаю, що буду тебе кохати
Навіть коли Земля зупиниться
Цілуй мене й кажи, що кохаєш мене
Змусь мене посміхнутися під час реквієму
Танцюй зі мною, поки не настане наш час
Те, що воно дало
Те, що воно дало
Те, що воно дало
Те, що воно дало
Те, що воно дало