...
Маски відкинуто,
криваве місиво:
війна світів –
Київ ковтає кіптяву.
Без зайвих слів
смерть рахує кількість голів.
Маски відкинуто,
криваве місиво:
війна світів –
Київ ковтає кіптяву.
Під прицілом душі голі
до болю.
...
Твіти і пости пирскають жовчю і гноєм:
хто ким маріонетить, а ну давай запараноїмо,
так простіше завжди – в усьому винні жиди,
Обама, Путін, Адольф і особисто ти.
Твоє сьогодні – це вчорашній день десь у Ленглі.
Сер Луї Сайфер завжди надає перевагу Бентлі.
Поки Біг-Бен б'є п'яту, над Мавзолеєм вже дев'ята.
Не вірити нікому тепер, сиве пасмо зі скроні прибирати.
Геополітикою рулять крипторептилоїди –
це маячня, піди долий індіанцеві вогненої води.
Біднякові по мідякові на кожне око і лише один раз.
Тепер навіть у пеклі, щоби під котлами гріти, продають газ.
В живого кровоточать стигмати, в скиту ридає ікона...
А я хотів промовчати як старозаповітний Іона.
Які варіанти – під землю, на небо або на нари.
Поки ми чекаємо і дивимося, хтось пише цей сценарій.
...
Команданте Ярош!
Крила твої червоно-чорні,
у зимовій герильї
Вогненна злість тепер уповні.
Вітер люто повторює:
в нас на страх мораторій.
Чергує вічно і незворотньо
Небесна сотня.
...
Крові замало, ще! –
i червоний візерунок
гарячих крапель під снігом і дощем
виставить рахунок.
Крові замало, ще! –
гарячих крапель візерунок.
...
У центрі міста стали на герці –
розірване його серце,
барикад шви нервові,
сліпої гойдалки долі.
Свободи заклик –
старий засув починає тріщати.
Бажане так близько, ти
зараз за крок від мети.
...
Банальний сюжет: мати ховає у землю сина,
виють діти і жінки, хтось проклинає – скотина.
Краще буде навряд чи, але веселіше точно буде ставати.
Пам'ятаєте інший сюжет – своїх дітей пожирає мати.
Хто в нас піп Гапон, а хто гандон в нас,
рандомно поюзаний, ти зрозумієш за якийсь час,
або це придумають історики. Ти натискай на курок –
дрібної моторики засвоюй краще урок.
Тут біль і в пролозі, і біль в епілозі,
сіль у некролозі, безглуздий голий король на дорозі,
він загубив лице і загубив би і голову,
якби сам не загубився. В цих широтах змолоду
носять під ребрами занози, гангрена шириться вулицями,
всім свободи-суки викручені руки до смаку і до лиця,
щоб молоко її з кров'ю мішалося – в ім'я життя, котре так близько.
Дивися з горла червоний сміх – зараз буде бризкати!
...
Команданте Ярош!
Крила твої червоно-чорні,
у зимовій герильї
Вогненна злість тепер уповні.
Вітер люто повторює:
в нас на страх мораторій.
Чергує вічно і незворотньо
Небесна сотня.
...
Команданте Ярош,
Крові замало – ще, ще,
гнів вимагає кари,
під чорним снігом і дощем.
Жертовна алея
виставить рахунок.
Чергує вічно і незворотньо,
крові мало – ще,
хай росте кривавий візерунок, -
Небесна сотня.
Червоні ріки потечуть сьогодні,
хто оплатить цей рахунок?!