Щоразу, коли тебе питаю:
Коли, і як, і де, -
Завжди відповідаєш:
Мабуть, мабуть, мабуть.
Ось так і дні минають,
Надію я втрачаю,
А ти відповідаєш:
Мабуть, мабуть, мабуть.
Ти час втрачаєш марно,
Роздумуєш занадто...
Ради всього святого,
Скільки можна? Скільки ж можна?!
Ось так і дні минають,
Надію я втрачаю,
А ти відповідаєш:
Мабуть, мабуть, мабуть.
Щоразу, коли тебе питаю:
Коли, і як, і де, -
Завжди відповідаєш:
Мабуть, мабуть, мабуть.
Ти час втрачаєш марно,
Роздумуєш занадто...
Ради всього святого,
Скільки можна? Скільки ж можна?!
Ти час втрачаєш марно,
Роздумуєш занадто...
Ради всього святого,
Скільки можна? Скільки ж можна?!
Ось так і дні минають,
Надію я втрачаю,
А ти відповідаєш:
Мабуть, мабуть, мабуть.
Мабуть, мабуть...
Мабуть...