1 куплет:
Сунуть-сунуть стіни,
О, сунуть, ніби піки.
А мені би в тому всьому зробити
Все навпаки.
Хоча б палити свічку вдень,
Їсти більше вночі,
Залізти тобі в голову, в голову.
Встати, сісти, знову встати,
Напівголоса вправо, в голосу спитати:
Чому ж ти так постарів?
Чому ж ти так змарнів?
Приспів:
Бач, бач, я просто
Прекрасний оповідач.
Не плач.
Навіть ті, хто вправно
Йшов по воді,
Потім плювали сіль,
А ти на суші, як мінімум,
В тебе в шафі міль.
Бач, бач,
Ми схожі, в нас обох
Біль.
Бач, бач,
Ми схожі, в нас
Біль.
Бач, бач.
2 куплет:
Сунуть-сунуть стіни
Пульсують голоси там.
А мені би в тому всьому потоці
Десь так на третьому кроці
Вже не бачити скалу потім.
Всі свої колоди
Виставити в колони.
І там таки постаріти.
І там таки змарніти.
Приспів: