Подожди [Podozhdi] [Ukrainian translation]

Чи відчуваєш ти легкого вітру подих тепер?

Бачиш, цей дрібний дощик мрячить зрання.

Це все я, крізь час,

І велику відстань, —

Шлю тобі привіт, ніжність і світання.

Озирнуся навколо — так багато облич і метушня.

Мені зрозуміти б, навіщо прийшли ми всі сюди?

Мені б убити біль,

Що тривожить моє серце.

Де ж ти, любий мій?

Я шукаю відповідь.

Постривай, дай мені зараз повітря вдихнути.

Ти пішов, я без тебе продовжу цей шлях!

Знаю я — не згасне в небі зоря.

Пам’ятатиму й кохатиму тебе завжди… (завжди)

Завжди… (завжди)

Десь там моя мрія, моя печаль з тобою.

Пам’ятай — щасливі ми були, линули над землею.

Чи був ти чи ні?

Я вже не розумію!

Чи все це маячня?

Але знову гукаю вслід!

Постривай, дай мені зараз повітря вдихнути.

Ти пішов, я без тебе продовжу цей шлях!

Знаю я — не згасне в небі зоря.

Пам’ятатиму й кохатиму тебе завжди… (завжди)

Завжди… (завжди)

(х2)