Пісня Мойсея [Pisnya Moyseya] [Russian translation]

Запиши, мій історику, в згорток свого манускрипту:

Починається шлях до свободи з оцього візка...

То не штука – ще завтра я виведу вас із Єгипту, –

Але вийти нам з рабства – дорога така не близька!

То не страшно, що в рабстві охляли і спали з лиця ми,

То не горе, що спини побито, посічено вщерть;

Але в тому єгипетськім сні ми здрібніли серцями –

І ото вже хвороба, яку виліковує смерть.

Всім нам хочеться волі, та ба – не стрибнеш вище стелі.

Стільки літ жити бидлом – таке не минає дарма.

Ми покинемо рабські пропащі тіла у пустелі,

Бо вони вже самі мимоволі шукають ярма.

Запиши, мій історику, десь у таємному місці, –

Хто знайде, не осудить нехитре лукавство моє, –

Має шанси лиш той, що сьогодні іще у колисці,

А для решти – візок і спасінням, і карою є.

Ягве дбає про нас! – Розійдеться вода перед нами,

Ягве дбає про нас! – Будуть манна, закони, пісні.

Ягве дбає про нас! – Називає своїми синами.

Але що ж, коли внуків ми любимо більш за синів...

Запиши, мій історику, десь, можеш навіть без дати...

Так було, і так є, і цього вже не виправить час, –

Волю можна здобути, та волю безглуздо давати.

Бог нас вибрав, щоб світові це показати на нас.