В ніч перед бурею на щоглі
Горять свічки Святого Ельма –
Відігрівають наші душі
Від мерзлоти і мерзоти.
Коли повернемось у Портленд,
Добріш ягнят ми станем, шельми –
Та тільки в Портленд нам з тобою
Здається, вже не дотягти...
Що ж – як у Портленд не вернути,
Хай нас несе вітрило чорне,
Хай нам смакує ром ямайський;
Все решта – геть під три чорти!
Коли повернемось у Портленд,
Там каяття мене огорне! –
Та тільки в Портленд нам з тобою
Здається, вже не дотягти...
Що ж – як у Портленд не вернути,
Нехай купець вмира зі страху:
Ні Бог, ні чорт не допоможуть
Йому свій крам уберегти.
Коли повернемось у Портленд,
Я поцілую навіть плаху –
Та тільки в Портленд нам з тобою
Здається, вже не дотягти...
Що ж – як у Портленд не вернути,
Підем до золота у прийми,
Поділим здобич, як належить –
Тут ми чесніші за святих.
Коли повернемось у Портленд,
Ми суддям кинемось в обійми –
Та тільки в Портленд нам з тобою
Здається, вже не дотягти...
Коли повернемось у Портленд,
Вітчизна схопить нас в обійми –
Та тільки в Портленд нам з тобою
Дай Боже все ж не дотягти!..