Раз за ніч світло у моїй спальні
Кровоточить зсередини мого вікна
Білі очі, я тримаюсь поза оглядом
Це місто насправді не таке вже й красиве, яким було
Це завжди кошмар, це ніколи не сон
Обіцянка, котру ми дали, аби вбити дні поміж
Вони живуть у серцебитті і сплять до того, як зникне світло
Це триває вже так довго
Відчувається, ніби шпильки й голки у моєму серці
Так довго
Я відчуваю, як воно розриває мене зсередини
До ліжка з несказаного ліва
Крадеться з-зовні мого вікна
Червоні руки і холодний, ніби мертвий
Жаль, що вони не такі гарні, якими були
Це завжди кошмар, це ніколи не сон
Обіцянка, котру ми дали, аби вбити дні поміж
Вони живуть у серцебитті і сплять до того, як зникне світло
Це триває вже так довго
Відчувається, ніби шпильки й голки у моєму серці
Так довго
Я відчуваю, як воно розриває мене зсередини
Це ніколи не шепіт, це завжди крик
Обіцянка, котру ми дали, аби вбити часі поміж
Вони живуть у серцебитті і сплять до того, як зникне світло
Це триває вже так довго
Відчувається, ніби шпильки й голки у моєму серці
Так довго
Я відчуваю, як воно розриває мене зсередини