Память [Pamiat] [Ukrainian translation]

Гой, мої думи

Думи, горем повні

Знову уводять

У ліси у темні

Гой, у лісі тім

Пам'ять оживає

В голосі деревних крон

Серце завмирає

Гей, прокинься

Пам'ять, що забута

Правда, повернися

Ти від люду скрита

Тут, понад землею

Марніє сонце за хмарою

Канули знову

Ми у темряву неминучу

Гой, Свароже, отче мій

Славний будь ти нами!

За собою поведи

Люд, стежкою правди

Слово мовимо до тебе

Піднімаючи у небо

З димом святого Яр - Вогню

Та священну требу

Гой, та не ворон тінню крил закрив

Наяву священну землю

То тінь віків, пеленою затуливши

Світлу явь, голосу нашого дослухается

Чи чуємо ми луну з минулого світу?

Чи чуємо ми душу дубів вікових?

Хто тепер ти, де твоя родова сила?

Чи плачеш, бо не пам'ятаєш рідних?

Гей, гей! Сто ночей

Кличемо старі часи

Серед золотих полів

Сім'я молоде вирости

Гой, вітер - ти могутній

Донесу до люда

Крізь море темних туч

Правду світлу, мудру

Гей, прокинься

Пам'ять - слава вічна

Угору ти здіймися

Птахом велично

Тут світлу явь

Знов огорнули хмари

Крила розгорни

У темряві неминучий

Гой єси, Велесе, діду,

Славен будь ти нами!

Ти надай нам злагоду

Та стежкою правди

Коло пустимо посолонь

Братину піднявши

Напоївши Яр-Вогонь

Із священної чаші