По руці моїй читала
Вірив, разом будем ми, а ти брехала,
Молоді ж бо, ти казала
Слово «розлука» ще було майже неможливим
І біль також був десь далеко,
Навіть неприроднім чимось
Брат всім насолодам, свободі без жодних обмежень
Мені і тобі
Обидва хоч блефуєм, до самого кінця олл-ін
Не розкривати - гра сліпа
Боляче зачепить чиюсь гордість
Складу я руки й буду доти незворушний
Поки не наблизишся або не підеш зовсім
Так поцілуй солодко-солодко щоб до крові
Або відштовхни рішуче жорстко з криком аж
Так поцілуй солодко-солодко щоб до крові
Або відштовхни рішуче жорстко з криком аж
Прости мене
Щоб я простив, все забудь
Прости мене
Щоб я простив, все забудь
А от я за пам'ять не ручусь
Ясна лиш назва, далі що - неясно
Подумки готовий я, що ти мені іще віддячиш
В повній тиші вся в зітханнях та таких важких і театральних,
Що солодкі такі часто, та й гіркі, буває
Месник ти не з ординарних
Що діють так неелегантно
Ти ж як завжди елегантна
Хоч і брешеш, а завжди права
Не помиляєшся, як кажеш: тільки шкіра наша справжньою бува
Не розкривати - гра сліпа
Боляче зачепить чиюсь гордість
Складу я руки й буду доти незворушний
Поки не наблизишся або не підеш зовсім
Так поцілуй солодко-солодко щоб до крові
Або відштовхни рішуче жорстко з криком аж
Так поцілуй солодко-солодко щоб до крові
Або відштовхни рішуче жорстко з криком аж
Шуберт зроду б не втілив
Будь то в мажор, будь то в мінор
Що ти мені зробила
У Фа, у Мі, у Ре, у До
І ось вердикт
Красти почуття - це не стаття
Так поцілуй солодко-солодко щоб до крові
Або відштовхни рішуче жорстко криком аж
Так поцілуй солодко-солодко щоб до крові
Або відштовхни рішуче жорстко криком аж
Прости мене
Щоб я простив, все забудь
Прости мене
Щоб я простив, все забудь
А от я за пам'ять не ручусь