Ой у саду ружа посаджена,
Каже хлопець, же я не червена.
Та най каже, а я не журюся,
Кому мила, тому сподоблюся.
Не кладу на личко червенило,
Мене в поли сонце припалило,
Припалило спереду і збоку,
А я собі дівчина нівроку.
Мене мати в плахті колихала,
У криниці кождий день купала.
Ой купала та й забула втерти,
Буду файна до самої смерти.