Ой у полі древо,
Що тонкоє да й високоє,
Й а на йому листя
Широкоє да й зеленоє.
Й а на йому листя
Широкоє да й зеленоє.
А на тому древі
Чорний ворон сидить да й кряче,
Й а по козакові
Молодая ж дівчинонька плаче.
Й а по козакові
Молодая ж дівчинонька плаче.
‒ Ой же ти, козаче,
Ти хрещатий да й барвіночку,
Хто ж тобі постеле
Й у доріженьці постилоньку?
Хто ж тобі постеле
Й у доріженьці постилоньку?
‒ А мені постеле,
Що й жовтая та й буркунина,
А й у голівоньку ‒
Голубая да й жупанина.
А й у голівоньку ‒
Голубая да й жупанина.