Ой у неділю
Ой що й у неділю,
да рано-пораненьку,
ой да мати сина ж да вольно проклинала.
Да проклинала,
да все проч одсилала.
Ой да іди, синку, ж да ступай проч од мене.
Ой да іди, синку, да ступай проч од мене,
ой не возлюблена ж да ой жона, ой у тебе.
Ой да не лай, мати, бо я й сам добре знаю,
ой з вороного коня ж я й сіделечко маю.
Ой да що звечора я й коня осідлаю,
ой да й опівночі я з двора виїжджаю.
Ой да й опівночі я з двора виїжджаю,
ой да і к світу я й до моря доїду.
Ой да віють вітри, да вітри буйовії,
ой да ідуть дощі, да дощі заливнії.
Ой да синє море да сильно розлилося ж,
ой да й уже ж мені да на горе пошлося.