Ой хмариться, туманиться,
Дрібні дощі йдуть.
А молоді жовнярики
Мед-горілку п’ють.
П’ють горілку, ще й наливку,
Їдять ягідки,
Та ще й собі споглядають
На чужі жінки.
Чужа жінка, як ягідка,
Як вишневий цвіт,
А ти ж мені, шабелино,
Зав’язала світ.
Візьму я ж тебе, шабелино,
Та й за гострий край,
Та й пущу ж тебе, шабелино,
В глибокий Дунай.
Плавай, плавай, шабелино,
Вчися плавати,
А я піду, молод жовнір,
Жінку шукати.
А як я собі, шабелино,
Жіночку знайду,
Тоді я тебе, шабелино,
До боку припну.
Ой хмариться, туманиться,
Дрібні дощі йдуть.
А молоді жовнярики
Мед-горілку п’ють.