У Бачкій Паланці була святкова забава
Та, брешу, звичайна п'янка
Все більше “ламали дров”, як ми старішали
Все важче калимили
а потім ми каялись, з усього ніби дивувалися:
Як далеко ми зайшли і поряд яких крокодилів прокидалися
Незадовго до закінчення підійшов до мене типóк
З такими гітлерівськими вусиками
Печатка на пальці, розпущена краватка
Щоб віддячити в захваті від забави
Але я не зовсім шанувальник нахабних педиків
Що вічно лапають офіціянток і пахнуть цирульнею, але хай ...
Я був втомлений, сказав тому когутику:
“Шефе, я вже мертвий
Дряпаю по струнах, граю цілими днями
Вбиває мене дим по ресторанах
Зараз бачиш протяги під цим шатром.”
Він сказав: “Зачекай хвильку, ти ся добре знав з моєю бабою”
А, значить так ...
Точно, лиш тоді я його впізнав
І не дивно, минув цілий вік.
За цього бовдура вийшла заміж Буба Ерделян...
Нащо тобі то було потрібним,
Мале мишенятко моє,
Що вийшла за таку сволоту.
Чому ти не стереглась
Навіщо ти принца перетворила в цю жабу.
Хотів би я знати...
Була ти татовою доцею, я розбишакою
Дурником з соломою в волоссі.
Хоч стій, хоч падай, хто б міг подумати
Дідько б його взяв...
Тип каже: “Я тут з двома приємними жіночками”
Уф, дві небезпечні розпусниці
Підморгнули дурнувато:
“Усі трохи тусують.”
Підморгнув і я, ніби як звичайно.
Підсів я так до нього
І тих гусок
А він лише слиняво белькотів
Ох, невже її поцілує тими губами
Та ну, нє ...
Офіціянт, чого гальмуєш
Чи може і ти страйкуєш
Давай, хлопче, відразу пляшку примчи
І ми будемо спокійні
Пройшов я північ і південь
Впоперек, і знову по колу
І чого я наостанок прагну
Ну, не так вже й багато чого
Плюща з одного високого муру
І Бубу Ерделян ...
Ех, хотів би я знати
Навіщо тобі це було потрібно, моя красунечко
О, ти була дукату варта
Чому ти дозволила, щоб ти оцьому тут проїлася
Дурепа ти
Ей, мої минулорічні сніги...
Нащо тобі то було потрібним,
Мале мишенятко моє,
Що вийшла за таку сволоту.
Чому ти не стереглась
Навіщо ти принца перетворила в цю жабу.
Хотів би я знати...
Пройшов я північ і південь
Впоперек, і знову по колу
І чого я наостанок прагну
Ну, не так вже й багато чого
Плюща з одного високого муру
І Бубу Ерделян ...