Ніколи більше [не буде], як колись
Для тебе я більше ніхто
Коли ти холодно сказала мені: Ні
Тоді ти мене наче убила
Ти ніколи не знатимеш, де зараз криюся я
і куди зникло наше кохання
але почуєш цю пісню,
яка нагадає тобі про нас
Жалій, кохана, і я буду жаліти
скріпи серце, не плач
Пам'ятай, кохана, і я буду пам'ятати
Те наше, що було колись
Коли замружу очі, згадую
живі загорожі і старі ворота
там мені груди обпекли
Твої уста малинові (дослівно: зрілої малини)
Ти ніколи не знатимеш, де зараз криюся я
і куди зникло наше кохання
але почуєш цю пісню,
яка нагадає тобі про нас