І вже як мова про тугу
То де ти оце?
От де поділись ті очі, що взоряли лице?
От де ділось те тіло
Що так мене хтіло, аж став я мерцем?
І вже як мова про вроду
То де дівся спів
Що нам удвох тої ночі
Із барів бринів?
От де удвох ми лишались
От де вдвох ми кохались
Геть зовсім одні
От вже я сам йду в нічку, що зяє
В богему, що сяє так порожньо теж
У ті ж навірені бари
Що попри долі удари
Привели тебе ж
І вже як мова про пристрасть
Про шлях до мети
Ти ж можеш теж особисто спокійно прийти
В ці ж місця, у ці ж бари
В цю ніч чи ж ліпшу намариш
То де оце ти?