- Насправді я не хотів розповідати, як я загубив маму, хіба що пізніше, на риболовлі, але я розкажу… То був один з найхолодніших і найстрашніших днів за все моє життя…
- О, як цікаво! Розповіси потім.
- Сподобалось?
- Ще й як! Маячня!
- О, тоді я розповім щось інше.
- Ааа, слухай, можеш не говорити?
- Гаразд. Я співатиму!
- Ні, ні, ні, ні.
Всім розкажи,…
-Стоп!
-… що я вже іду,…
- Гей, гей, припини!
- … щоб друзів …
- ну досить!
- … веселих знайти!
- Кода , годі співати!
- І пісню небес, так я вже іду. Я так можу весь світ обійти.
Всім розкажи, що я вже іду,
І бринить у серці кожний крок.
В небі сонце сміється і я іду.
Мені сонце дарує урок,
що найкраще у світі – це друзі й сім`я,
і жодна відстань нас не ляка.
Наша зустріч, знаю я, уже близька.
Наша путь додому легка.
Всім розкажи, що я іду,
Щоб друзів веселих знайти.
Я під зорями сплю,
там, де упаду.
Більш за все тихий місяць люблю.
Ані дощ, ані сніг
нам не страшні,
бо сонечко з`явиться знов.
Вільний вітер, що літа в вишині
нам крила дасть.
Як же добре на душі мені,
бо додому іду я,
вже біжу я (?).
Додому йду я.
- Гей, заждіть!
- Стійте!
- Як ти, ведмедю?
- А ти, Ведмежатку?
- Не знав, що у тебе є братик. Він милий.
- Взагалі – то ми не…
- Гаразд. Тут за нами мисливець женеться і ми собі подумали, може тусану ти з вами, ну типу, потусити всім разом?
- О, це буде клас – підемо погуляємо. Як мисливець дожене нас…
- То ти його з`їси.
- Ви згодні?
- На льодовику ми відірвались від нього.
- А цього він не помітить?
- Кльові сліди.
- У мене є ідея!
- Слухай, це якось дивно…
- Відчепись! Я за кермом!
- А коли моя черга?
- Це не так легко, як здається. Поки що просто дивись, гаразд?
- Гаразд. Можна я хоча б сяду? - бо так я наче твоя здобич.
Всім розкажи, що я вже іду.
- Гей, привіт!
Як би міг, я летів, наче птах.
І пісню небес вже
Я вже іду – нам сонечко скаже__
Хто скаже всім, що я вже іду?
Знаю, близько вже рідний дім.
В небі сонце сміється і я іду.
Радію і я разом з ним.
Я вже іду!
- Так, я вже іду!