Ми обидві згоримо
у пеклі, мій янголе.
Я передбачила наші прощання
із Землею, мій янголе,
бо я хочу піти з тобою,
хочу померти в твоїх руках.
Нехай море їсть наші тіла, ах.
Нехай сіль омиває нам серце, ах.
Я кохатиму тебе й тоді. (х4)
Прошу вибачення в богів
моєї матері та її прославлянь.
Знаю всі молитви,
всі бажання,
аби це змінилося,
а проте хочу піти з тобою,
хочу померти в твоїх руках.
Нехай море їсть наші тіла, ах.
Нехай сіль омиває нам серце, ах.
Я кохатиму тебе й тоді. (х4)
Ми обидві згоримо
у пеклі, мій янголе.
Можеш записати свої прощання
з Землею, мій янголе,
бо я хочу піти з тобою,
хочу померти в твоїх руках.
Якщо море їстиме наші тіла, ах,
Якщо сіль жалитиме нам серця, ах,
Я кохатиму тебе й тоді. (х4)