Ой, ти ніченько, чарівниченько
Не смути моє біле личенько.
Ой, ти ніченько, зоре ранняя
Ждала милого до світання я.
Я ж над річкою засмутилася,
Десь любов моя забарилася.
Ружа вкрилася зелен-рутою,
Щоб не краялось серце смутою.
Ой, ти ніченько, чарівниченько
Не смути моє біле личенько.
(Ой, ти дівчино, весна красная
В серці ти одна, зоре ясная)