Болю крик
І ланцюгів скрип
Відлуння їх глузу й провини
Океани вини
Та ріки ганьби
Лють що мене не кине
Горя сніги
Лихо зими
Їх вирок мене не омине
Замкнений гнів
В клітці із снів
Лють що мене не кине
Біль завжди
Йде з глибини
Рани ятрять з середини
Сховати їх
Пробую всіх
Лють що мене не кине
Довго терпів я голод
Довго крик я душив
Довго втікав я від грому
Щоб встати
Спроб не лишив
Біль цю нести
До кінця її берегти
Вилийте гнів і сховайте його
Щоби для непорочних не вирвався болем
Прикрию свій сором залізом й ганчір’ям
Невинних моїм не засуджуйте ім'ям
Довго терпів я голод
Довго крик я душив
Довго втікав я від грому
Щоб встати
Спроб не лишив
Біль цю нести
До кінця її берегти
Болю крик
І ланцюгів скрип
Відлуння їх глузу й провини
Океани вини
Та ріки ганьби
Лють що мене не кине