Тебе я пробачила, і сльози висохли, залишивши слід у долi.
Все те, що охололо, уходить з видихом, і я йду до тебе.
Нехай люди мене називають божевільною,
Я знаю, що щастя – це любити безрозсудно.
Обійми мене міцніше! Як вогнем шаленим, любов'ю щирою!
Дай душею зігрітися, - ти мій єдиний і це - істина!
Тільки твoє бачу світло, назавжди і довше років!
Обійми мене міцніше! Все, що більше кохання, я не вимагаю, ні!
Всім різне щастя, а для мене одне - з тобою поруч бути.
Диханням вітру стосуватися губ твоїх і одного любити.
Нехай люди мене називають божевільною,
Я знаю, що щастя – це любити безрозсудно.
Обійми мене міцніше! Як вогнем шаленим, любов'ю щирою!
Дай душею зігрітися, - ти мій єдиний і це - істина!
З тобою менi свiтлiй, назавжди і довше років!
Обійми мене міцніше! Все, що більше кохання, я не вимагаю, ні!
Ні-ні. Ні-ні. Ні-ні.
Немає сили вище, немає тебе мені ближче!
Ні-ні. Ні-ні.
Обійми мене міцніше! Як вогнем шаленим, любов'ю щирою!
Дай душею зігрітися, - ти мій єдиний і це - істина!
З тобою менi свiтлiй, назавжди довше років!
Обійми мене міцніше! Все, що більше кохання, я не вимагаю!
Міцніше! Як вогнем шаленим, любов'ю щирою!
Дай душею зігрітися, - ти мій єдиний і це - істина!
З тобою менi свiтлiй, назавжди і довше років!
Обійми мене міцніше! Все, що більше кохання, я не вимагаю, ні!