Стоїш поруч, обійми,
Я шукаю твої губи.
На холодній станції зими
Ми забудемо, забудемо
Не будем шукати нашої весни.
Можливо добре в самоті,
Шукати нас ніхто не буде.
Грітись у пекельному вогні,
Ми не будемо, не будемо
Не будем звертати на старі шляхи.
Мій чистий голос мов кришталь,
Колись уводив за собою.
Та зараз в нім звучить печаль,
Так холодно, холодно,
Холодною струною.