Характер твій розлуці був причина,
Не пройдемо з тобою спільний шлях!
Він зруйнував навіки наші мрії,
Неначе злодій, на шмати їх розідрав!
Тому щовечора я повз дверей твоїх
У божевіллі все твоє зруйную!
Порушила усі свої обітниці,
І я не зупинюсь, я не забуду!
До того, хто мене насправді покохав,
Навіть знедоленого, пяного утщерть.
До того, хто мене насправді покохав,
Під двері приповзу я, попри смерть!
Хвилею спогадів мене накрило,
Ніяк не проковтну я ком важкий!
Хай змиє все довгочеканна злива -
тоді "Кохаю!" прозвучить із вуст твоїх!
Але характер мій мені не дозволяє
У твою прірву з головою поринать!
Кохаєш іншого, кого ти знов обрала...
Та що вже вдієш? Маю інший шлях!
Сідай, не галасуй, а скажи пошепки -
Почує той, кого ти знов зустрінеш!
З тобою все життя для мене прожите -
Але хіба без мене ти щаслива?
До того, хто мене насправді покохав,
Навіть знедоленого, пяного утщерть.
До того, хто мене насправді покохав,
Під двері приповзу я, попри смерть!
Хвилею спогадів мене накрило,
Ніяк не проковтну я ком важкий!
Хай змиє все довгочеканна злива -
тоді "Кохаю!" прозвучить із вуст твоїх!