Розкажи мені про смерть,
мій маленький принце,
або будемо мовчати
всю ніч до ранку...
Слухаючи проколотих
метеликів крик,
або дивлячись із сумом
мертвим птахам в очі...
Ми не будемо тут
разом ніколи...
Ти хочеш віддати все,
але цього мало...
Тобі так хочеться сліз,
але їх не залишилося...
Тихий шелест колосків,
зіркова далечінь...
Фіолетовий оксамит
в блискітках дощу...
Це найжорстокіше
слово.
Це те, що ніхто
не хоче прийняти...
Сховай мене навіки,
темна вода...
Ти хочеш віддати все,
але цього мало...
Тобі так хочеться сліз,
але їх не залишилося...
Розкажи мені про смерть,
мій маленький принце,
або будемо мовчати
всю ніч до ранку...
Слухаючи проколотих
метеликів крик,
або дивлячись із сумом
мертвим птахам в очі...
Ми не будемо тут
разом ніколи...
Ти хочеш віддати все,
але цього мало...
Тобі так хочеться сліз,
але їх не залишилося...
Це найжорстокіше слово...
Це найжорстокіше слово...
Це найжорстокіше слово...
Це найжорстокіше слово...
Ніколи...
Ніколи...
Ніколи...
Ніколи...