Як пил на мені ти розсипаєшся,
У сні цілуєш мене, або кличеш.
А я все ще подумки з нею,
Там, де веселка свої кольори поглинає.
Ніколи тобі пісню не напишу,
Для неї всі свої пісні заспівав.
Ніколи в мені щастя не знайдеш,
Іншій я душу подарував вже давно.
Ти знаєш, ти вмієш бути особливою,
Дика, тепла наче пустеля.
А я ще, як і завжди відчуваю її подих,
Дотик її, з твоїх губ.