ніч – білий атлас не сягнути кінця
лист написати в неосяжні місця
і пропускати цю красу і межу
що таке правда я вже вам не скажу
бо люблю вас так люблю вас ох люблю вас
гляну он люди разом і так
та їм далеко ще відчути мій такт
деякі шлють вам беззахисні думки
ким хочеш стати ти хай покажуть вінки
і люблю вас так люблю вас
ох як люблю вас ох як люблю вас
ніч – білий атлас не сягнути кінця
лист написати в неосяжні місця
і пропускати цю красу і межу
що таке правда я вже вам не скажу
бо люблю вас так люблю вас
ох як люблю вас ох як люблю вас
бо люблю вас так люблю вас
ох як люблю вас ох як люблю вас
вдих вглиб
та все більше тьми
глянь світла
спадуть за мить
в однокімнатках
лементує люд
бо змарновано день
і енергію
пломінь любові
звитий в борні
а в самотині плач
щедрий на дні
мама годує
сина з грудей
старість питає
молодість де
орбіти холод
ніч оповив
стирає колір
і сон з трави
червоний – сірий
а жовтий – білий
нам вибирати
який правдивий
який ілюзій наших нива