Намагаюся затамувати подих
Нехай все залишиться так,
Не можу дати цьому моменту закінчитися
Ти подарував мені мрію
Вона стає гучнішою
Чуєш це відлуння?
Візьми мене за руку
Розділиш мить зі мною?
Бо, любий, без тебе...
Усього світла тисяч прожекторів,
Всіх зірок, що ми зірвемо з нічного неба
Ніколи не буде достатньо.
Не буде достатньо.
Вежі з чистого золота - це замало,
У цих руках міг би бути весь світ, але цього
Ніколи не буде достатньо
Не буде достатньо
Для мене.
Ніколи, ніколи!
Ніколи, ніколи!
Ніколи, для мене
Для мене
Не буде достатньо
Не буде достатньо
Не буде достатньо
Для мене.
Для мене.
Для мене.
Усього світла тисяч прожекторів,
Всіх зірок, що ми зірвемо з нічного неба
Ніколи не буде достатньо.
Не буде достатньо.
Вежі з чистого золота - це замало,
У цих руках міг би бути весь світ, але цього
Ніколи не буде достатньо
Не буде достатньо
Для мене.
Ніколи, ніколи!
Ніколи, ніколи!
Ніколи, для мене
Для мене
Не буде достатньо
Ніколи, ніколи!
Не буде достатньо
Ніколи, ніколи!
Не буде достатньо
Для мене.
Для мене.
Для мене.
Для мене.