(Калаф, принц-інкогніто:)
Годі спати! Годі спати! І навіть ти, Принцесо,
в крижаній кімнаті,
поглянь на зорі:
тремтять вони з любові та надії...
Загадка моя живе у мені,
Імені мого не знатимуть, ні!
Ні, ні, його я скажу в уста твої,
Коли засяє світло!
Зруйную поцілунком я ту тишу,
що тебе моєю робить.
(Хор: Жіночі голоси)
Імені твого не знатимуть, ні...
І маємо вмерти, на жаль, усі ми, усі ми!
(Калаф, принц-інкогніто:)
Ти зникни, ніч! Ви згасніть, зорі!
Ви згасніть, зорі! Вдосвіта переможу!
Переможу! Переможу!