Впади...Впади...Впади
Щільно приклеїлись до мене з минулого мої гріхи
І ножиці мене зрізали
І безліч м'яких іграшок
Дивилися на мене
Ні сміялись, на лиці ні м'яза не звели
Мене розріджує твоя слина
мітка, на кінчику твого язика
залишена там, де написано рожевою інформацією "Очікується"
І твій куточок вуст поворухнувся
Якщо б я лишився у світі
Де немає ні болі, ні страждань
Тоді б я напевно взяв тебе рукою за голову і сказав
"Якщо тебе тамує спрага, то розріж моє горло, я буду для тебе водою"
Якщо б у саду квіти квітнули
То троянди наді мною не знущалися б
Я хочу щоб мене приручили досмерті
Якщо я зможу розмалювати стіл
На якому ти мене чекаєш
Розтопи
Переконай
Розчини
Аа, люба моя
Ти все ще плакала?
Аа, люба моя
Де ж наше коріння?
Заперечуючи сум і горе
Це в світі цьому має бути помилка
Не важливо світ це чи темрява, якщо це моя доля
То мені здається, я б зі всих сил схопився за твою руку
І якщо це визначена реальність,
де навіть існування заперечується
То я зв'яжу своє світло з твоїм тілом
Щоб повернути його
Якщо б у саду квіти квітнули
То троянди наді мною не знущалися б
Я хочу щоб мене приручили досмерті
Якщо я зможу розмалювати стіл
На якому ти мене чекаєш
Розтопи
Переконай
Розчини
Розчини
Розчини
Розгадай