Невимовно прекрасні очі,
Згадувати їх трохи боляче мені.
Знаю я, тобі не можна ревнувати,
Але чомусь думаю про тебе.
І тільки ти мене розумієш, обіймаєш.
Адже ми не коханці, не друзі,
Ми тільки ти і я.
Хто ми один для одного -- зрозуміти неможливо,
Ти -- небо, я -- земля під небом.
Адже ми не коханці, не друзі,
Ми тільки ти і я.
Хто сказав, що час неможливо повернути?
Не вірю я.
Невимовно холодна гроза,
Мені промочила душу і кохання.
Я знаю, не можна час повернути назад,
І не прожити нам ті ночі знову,
У яких ти мене розумієш, обіймаєш.
Адже ми не коханці, не друзі,
Ми тільки ти і я.
Хто ми один для одного -- зрозуміти неможливо,
Ти -- небо, я -- земля під небом.
Адже ми не коханці, не друзі,
Ми тільки ти і я.
Хто сказав, що час неможливо повернути?
Не вірю я.
Полум'яні серця в такт б'ються,
Але чому тоді вони
Нарізно розлучаются.
І обіцяють зустрітися
Коли-небудь знову.
Хто ми один для одного?
Нема такого слова.
Адже ми не коханці, не друзі,
Ми тільки ти і я.
Хто ми один для одного -- зрозуміти неможливо,
Ти -- небо, я -- земля під небом.
Адже ми не коханці, не друзі,
Ми тільки ти і я.
Хто сказав, що час неможливо повернути?
Не вірю я.