Наливаймо, браття, кришталеві чаші,
Щоб шаблі не брали, кулі щоб минали
Голівоньки наші!
Щоб шаблі не брали, кулі щоб минали
Голівоньки наші!
Щоби Україна наша не плакала,
Щоби наша слава, козацькая слава,
Повік не пропала.
Щоби наша слава, козацькая слава,
Повік не пропала.
Бо козацька слава кровію полита,
Рубана мечами, січена шаблями,
Ще й дощами вмита.
Рубана мечами, січена шаблями,
Ще й дощами вмита.
Заспіваймо, браття, поки є ще сили,
Поки до походу, поки до схід сонця,
Сурми не сурмили.
Поки до походу, поки до схід сонця,
Сурми не сурмили.