Ой у полі криниченька,
Кругом неї травиченька.
Ой там Роман воли пасе,
А дівчина воду несе.
Ой став Роман жартувати,
З відер воду виливати.
"Годі, Роман, жартувати,
З відер воду виливати,
Бо нерідну неньку маю,
Буде бити, добре знаю.
Не так бити, як лаяти,
Ще й Романом докоряти!"
"Де ж ти, доню, барилася?
Вже й вечеря зварилася!"
"Налетіли гуси з броду,
Сколотили з піском воду.
Я, молода, постояла,
Доки вода устояла!"
"Брешеш, доню, не стояла,
Ти з Романом розмовляла!"
"Щиру правду признаюся,
Що з Романом кохаюся.
А він чорний, я русява:
Зійдемося - буде пара!"