Любов - неначе прірва, любо моя
Гадаю, я впав у неї,
Проте відчуваю, що більше не пішов би.
Бачу тебе неначе у мандрах, любо моя
Тримай мене під час шляху,
У нас немає пункту призначення
Ми нескінченні у теперешньому моменті.
Серце відмовляє,
Твоя відсутність на моїх губах
Змушує мене загубитись знов...
У твоїй пустоті
Дозволь мені впасти у твою пустоту
У твою пустоту
Дозволь мені кохати тебе звідти.
Дозволь мені впасти
Будь моєю поки палаю я
Любо, тільки з твоєї пустоти
Я по-справжньому відчуваю себе живим.
Дозволь мені впасти
Я п'яний від щастя
Дай мені увесь спокій
Дозволь мені заспівати з нього.
Скажи, якщо почуєш моє ехо
Залиш його,любо моя, нехай полегшить відчуття пустоти.
Мої губи тремтливо вимовляють твоє ім'я
Я викрикую його пошепки, неначе молитву.
Дай мені любов, в яку я вірив,
Пошли мене у глибини, про які я не знав.
Заради тебе, я не буду замислюватись надовго (скажи мені)
Чи була ти поруч, якби я скинувся у прірву?
Залиш мене, любов моя, не хочу, аби тримала ти мене
У глибинах, що відомі лише тобі.
Хочу, аби ріки на щоках твоїх стали пустелями
А також хочу палати в очах твоїх, допоки не оживиш мене.