Ти дивишся вгору
Тебе немає
Як ранком від тебе піду
Затримай
Можливо сон
Можливо сум
Можливо погляд
В запізно стиснутих вустах
Отримай дозвіл
Не схожі на неправду
Твої торкання
Запам’ятаю кохання
Не уповільнюй вихід в час
І буде зайвим
Чекати на спогади про нас
Не стримуй спраги
Забудеш
І не буде слів
Захочеш
І не буде сил
Уникнеш
І загубиш
Все мине
Дивись як сонце сходить
Як світ радіє
Що він народить надію
Ти спробуй серцем доторкнись
До цього світла
І біль відмінить всі
Колись свої обличчя