Мои друзья [Moi druz'ya] [Ukrainian translation]

Прийшов додому, й, як завжди, знов один.

Мій дім порожній, але задзвонить раптом телефон.

Й у двері стукатимуть та з вулиці кричатимуть,

Мовляв, годі спати. Та п’яний голос скаже: «Дай-но пожерти.»

Мої друзі завжди крокують по життю маршем,

Та зупинки лише біля пивних кіосків.

Мій будинок був порожнім, тепер народу там повно.

У деякий раз мої друзі там п’ють вино.

Та хтось зайняв туалет вже давно, розбивши вікно,

Але мені вже, відверто, все одно.

Мої друзі завжди крокують по життю маршем,

Та зупинки лише біля пивних кіосків.

А я сміюсь, хоча мені й не завжди смішно,

Та дуже злюсь, коли мені кажуть,

Що жити ось так, як я зараз, неможна.

Але чому? Бо я живу.

На це не відповість ніхто.

Мої друзі завжди крокують по життю маршем,

Та зупинки лише біля пивних кіосків.