Вольні!
Мов оси у літнюю спеку
З гнізда –
Лиш миг – і вже не видно;
Мов стріли з нап’ятого лука,
Мов слово, окрилене гнівом,
Сердиті,
Мов усміх дівчини, принадні,
Мов жало гадюки, отруйні –
Летіть!
«Ся хвиля – наша!» –
То наш девіз
Хвиля, мов чарка.
Повну, гей, повну!
Вермут!
Гірко, та іскри заскачуть в очах...
На погибель!