Моє почуття як квітка,
Одинока твоя квітка…
Без води вона зів’яне,
Зів’яне.
Між зорями
На небі світло, нестримний вітер.
Не відпусти
Від себе квітку, блакитну квітку…
Між зорями
На небі світло, сильний вітер.
Ти збережи
Свою квітку, блакитну квітку.
Коли одна, то всюди темно.
Всі яскраві фарби стерто.
І в душі болить нестерпно,
Так нестерпно.
Між зорями
На небі світло, нестримний вітер.
Не відпусти
Від себе квітку, блакитну квітку…
Між зорями
На небі світло, сильний вітер.
Ти збережи
Свою квітку, блакитну квітку.
(х2)