Так само,кожного нового дня,
Біжу по місту я,
І цей монотоний світ,
Все більш і більше просить.
Навіть,якщо порожні мої кишені
Та мої очі віддзеркалюють тебе.
Всеодно де настане ранок він гарний,адже
З тобою разом він настигне мене
Приспів :
І якщо я не побачу більше світанку
Чи те як плавиться лід.
Та знатиму що ти
Чекаєш на мене під хмарами,
Мені цього достатньо.
Тож будь-де і будь-як,
Прокидайся чи спи
Будь, зімною до смерті!
І я не марно існувала.
На землі чи в небесах
В тумані чи сонця лучах
Я б до смерті відчувала
Ніщо нема, щоб я втрачала
Коли мої плани в пилюку впадуть
Залишиться одна думка
Як то буде коли твої руки мене обіймуть.
На те що ношу в собі я
Ще не придумані слова
Та кожний раз коли тебе я бачу
Знаю це триватиме до віку
(Приспів двічи)