Темна ніч.
Туман заповнює мої груди.
Я все ще один.
З кожним днем
Ти віддаляєшся
Все більше і більше.
І я нічого не можу вдіяти.
Я проходжу крізь багряну річку
І змінюю свій одяг, зачіску, обличчя, ім'я.
Благаю, зглянься наді мною! Ох..
Забери мене звідси,
Пощади!
Я молюся в цій темряві,
Хочу твого милосердя...
Ах, а...
Біль від ран знову обпікає.
Він завжди приходить,
Як тільки я про все забуваю.
Твоя байдужість така жорстока.
Та я вистою, мені стане краще.
Хочу взяти тебе за руку, обійняти...
Хочу дізнатись про тебе все
І навіки залишитись в твоєму полоні,
Хочу згорати й кохати тебе до нестями.
Глибокі рани знову кровоточать.
Мені боляче, хоча я знаю,
Що мій біль - це ти.
Ця агонія ніяк не зупиниться.
Навіть якщо ій не буде кінця,
Мої шрами тебе пам'ятатимуть.
Я йду на саме дно
І чекаю, що ти подаруєш мені
Хоч один промінчик від свого світла.
Благаю, зглянься наді мною.
Пощади!
Благаю, зглянься наді мною! Ох..
Забери мене звідси,
Пощади!
Я молюся в цій темряві,
Хочу твого милосердя...
Твого милосердя, хочу твого милосердя.
Твого милосердя, хочу твого милосердя.
Якщо я зможу заховати свої шрами у хмарах,
То й не зважай на них.
Хай ця злива змиє увесь мій біль.
Благаю, зглянься наді мною! Ох..
Забери мене звідси,
Пощади!
Я молюся в цій темряві,
Хочу твого милосердя...
О, прошу, змилуйся,
Дай дотягнутись до тебе.
Милосердя, хочу твого милосердя.
Будь ласка, пробач мене.
Я буду жити в тобі.
Милосердя, хочу твого милосердя..
Твого милосердя..