Я в японських черевиках, до англійських штаней звик я
В капелюсі російськім, але з серцем все ж індійським.
В черевиках…
Я широким шляхом вільно крокую, куди йду і де заночую
І коли скінчиться нарешті дорога, одному відомо лиш богу
Наче хвилі ті бурхливі я стрімкий і сміливий
Капелюх хоч російський, але серце все ж індійське
В черевиках…
Хоч сьогодні думаєш, що нагорі ти, завтра може все це згоріти
Хай хто-небудь інший чекає наївний, впустять чи його до країни
Я ж завжди весь в круговерті, зупинюся вже по смерті
Капелюх хай російський, але серце все ж індійське
В черевиках…
Міг би народитися і шехзаде я, та була б то кепська ідея
Хоч би і навчили мене церемоній, я б не всидів довго на троні
Мене й так вже добре знають, скрізь у світі впізнають
В капелюсі й російськім, та по серцю все ж індійськім.
В черевиках…