Колись я мав велосипеда, був той вєлік пречудовий
Він чудове мав сідло, і раму дуже кльову
Їздив я на нім далеко, з ним три роки був щасливий
Манєтки були мені зайві, й заднє світло не потрібне
І я все робив для нього, все, що я робити мав:
Любив я кожний гвинтик, кожну шину я плекав,
І хоч не мав він ані фари, ані витребеньок різних
Та все ж таки то був найкращій вєлік мого міста
Мій вєл, мій вєл,
Його нема тут вже
Мій вєл, мій вєл,
Він десь деінде є
Мій вєлік зник, його немає вже
Мій вєлік вже не тут, він в тебе є
Ніхто не підвезе вже, коли десь я їхать мушу...
То не біда - бо на автобусі туди я рушу!
Ти ж вирушиш до пекла, як всі велокрадії подібні,
усі погані люди та паразити всі огидні!
Мій вєлік вже не тут, нема... така вже воля неба,
Та чому ж в ідіота він, подібного до тебе?
У сучого ублюдка, той що ласий до всього чужого,
Немов тупа дитина, що мене перемогла раптово...
Мій вєл, мій вєл,
Його нема тут вже
Мій вєл, мій вєл,
Він десь деінде є
Мій вєлік зник, його немає вже
Мій вєлік вже не тут, він в тебе є
Але я знаю: про мене думки ти досі маєш
Щоразу, коли у сідлі на вєліку катаєш
Питання мучить: чи ти робиш це від мене краще?
Чи був від тебе швидшим я? А може їздив довше?
Боїшся ти питати, але з голови не йдуть думки
Що я там точно був, де зараз сидиш ти!
Та вєлік, що дав вкрасти себе раз,
знову вкрадеться
І коли він клянеться, що нічого вже немає,
Що зовсім почуттів до мене він не відчуває,
Ти знаєш - то брехня є!
Мій вєлік зник, його немає вже
Мій вєлік вже не тут, він в тебе є
Мій вєлік зник, його немає вже
Мій вєлік вже не тут, він в тебе є
Мій в-є-є-є-є-є Є-є-є-є-є-є-є-л
Мій в-є-є-є-є-є Є-є-є-є-є-є-є-л