Коли дощ тобі плеще в лице,
І весь світ присікується до тебе,
Я могла б запропонувати тобі теплі обійми,
Аби ти відчув моє кохання.
Коли вечір сутеніє та засвічуються зірки,
І нікого нема, хто міг би витерти твої сльози,
Я могла б обіймати тебе мільйон років,
Аби ти відчув моє кохання.
Я знаю ти й досі не вирішив,
Але я б ніколи не скривдила тебе.
Я знала це від миті нашої зустрічі,
Немає сумнівів моїм думкам, в яких ти засів.
Я ладна голодувати, ладна почорніти й посиніти,
Я ладна плазувати вулицями,
Ні, нема геть нічого, чого б я не зробила,
Аби ти відчув моє кохання.
Шторми буяють на вируючому морі
І на дорозі каяття,
Проте вітри змін дмуть непогамовно й вільно.
Тобі ще не доводилося бачити нічого, подібного до мене.
Я могла б ощасливити тебе, справдити твої мрії,
Немає геть нічого, чого б я не зробила,
Пішла б на край світу заради тебе,
Аби ти відчув моє кохання...
Аби ти відчув моє кохання...